Ідуть дощі…

Природа умивається дощем,

І вже скидає втому після спеки,

Під краплями дощу закохані  лелеки

Танцюють вальс під співи солов’їв.

У теплу зливу огортаються поля,

Від спраги сонях аж змарнів красою,

Та вранці свіжою він вмиється росою,

Й щасливим поглядом полине в небеса.

Ідуть дощі, змиваючи жагу,

І свіжість у життя вливається струмками,

А вир стихії нас з буденними думками

Безжально  поглина в безодню відчуттів

Ідуть дощі… Я чую їх вночі.

Як по шибках вистукують морзянку.

Крізь сон ці звуки  слухаю до ранку,

З перекликами звуків цвіркунів.