Українська література і музика( 6 клас) Тема: Богдан Лепкий. «Видиш, брате, мій ...». Я і музика

Українська література і музика( 6 клас)

Тема:  Богдан Лепкий. «Видиш, брате, мій ...». 

Я і музика

Мета: ознайомити учнів з особистістю Б. Лепкого, з історією написання поезії, навчити пояснювати  зміст твору, визначати  тему та головну думку поезії; розкрити феномен пісні, що стала народною,знаходити художні засоби та визначати їх роль у творі;

 розвивати навички виразного читання ліричних творів, вміння висловлення власних суджень, творчу уяву школярів;

виховувати любов до рідної землі, до української пісні; почуття патріотизму, естетичного смаку,поваги до загальнолюдських цінностей, інтерес до класичної музики.

Тип уроку: бінарний урок

Обладнання: малюнок  журавлів, аудіозапис пісні «Чуєш, брате мій ...», портрет  Б. Лепкого, презентація, фрагменти фільму

Епіграфи:

        

Можна все на світі вибирати, сину.      Вибрати на можна тільки Батьківщину.
                                     В. Симоненко

 

 Слова змушують вас думати.

Музика змушує вас відчувати.

А пісня змушує вас відчувати ваші думки.

                                                                                                        Боно

Хід уроку

I.                  Організаційний момент.

Вчитель музики: коли вам сумно, ви включаєте музику і слухаєте – у вас піймається настрій.Чи це так?

-          Як ви гадаєте, чому так відбувається?

(Метод «Мікрофон»)

 Вчитель музики: музика Вівальді і Чайковського є однією з найбагатших і дієвих засобів естетичного розвитку. Музика Баха гармонізує і заспокоює. Зараз дуже прогресивна програма омгармоніки, яка допомогає засобами музики налаштувати людину на ефективну роботу чи, навпаки, допомагає зняти стрес. Відомі результати наступного експерименту: у різних людей знімали електроенцефалограми, а потім електричні потенціали мозку« озвучували ». Виявилося, що в голові людини  накопичується нагромадження різних шумів, скрипів, скреготу і тому подібне. У людини, яка  знаходиться в стані релаксації, глибокого розслаблення, виникало уявлення образу  музики, а у людини в стані медитації і молитви електричні потенціали мозку створювали музику, подібну музику Баха.

Музика Моцарта, написана за законами математики, розвиває інтелект дитини. Крім того, музика Моцарта підвищує працездатність та емоційне налаштування на роботу.

Пропоную переконатися вам у цьому. Ви прослухаєте, а потім виберете із запропонованих  кольорових  смужок  ту, яка вам зараз найприємніша..

( учні поглиблюються в тренінг)
( Слайд 1)

Вчитель музики:  доведено, що гама кольорів, що оточує людину досить серйозно впливає на емоційний стан, настрій, характер. Недаремно кожен із нас має улюблений колір, а також намагається оточити себе предметами  улюбленого  кольору.
Позія – це світ кольору і настрою, оберіть той колір, що відповідає вашому настрою у цей момент:

Діагностична картка настрою  «Символи кольорів»

Білий – чистота, мир, світло, щастя

Чорний – печаль, туга, горе

Жовтий – сонце, життя, веселий настрій

Червоний – життя, любов, хвилювання

Оранжевий – тепло, сила, врожай

Фіолетовий – величність, розкіш

Синій – холод, спокій, печаль

Блакитний – вірність, далеч, сум

Зелений – мир, спокій

Світло – зелений – чистота, радість, свято

( учні заповнюють технологічну картку )

(Слайд №2)

Вчитель літератури

I I. Повідомлення  мети і завдань уроку.

Зверніть увагу, що сьогоднішні на уроці  звучатиме українська поезія, написана за межами України., ця поезія покладена на музику, яка передає глибину почуттів автора, який жив за кордоном, але палко любив свою Батьківщину і вболівав за нею.

Ми повинні осягнути думкою і серцем глибину слова, що прийшло до нас з інших країв, зрозуміти його, хоч воно інколи й важке для сприйняття. Повірити йому. А те, що найбільше припаде до душі, взяти з собою в життя. Для цього потрібно буде виразно читати поезію, зрозуміти  її, проаналізувати.

А музика допоможе глибше зрозуміти поезію, бо інколи почуття, що переповнюють людину, краще передати мелодією, ніж словами.

Вчитель музики :відчути переживання і настрої автора і зрозуміти, як це вплинуло на композитора, який написав музику до цього твору. Що відчував композитор, коли читав поезію і писав до неюї музику?

Вчитель літератури: прочитайте епіграфи до уроку,  поясніть їх. Запишіть той, який вам сподобався найбільше.

(Слайд №3)

Метод «Прес»

Щоб переконати інших учнів, аргументуйте і доведіть, чому саме обраний вами епіграф важливий у розкритті мети цього уроку?

ІІ. Робота над новим матеріалом.

1.     Вступне слово вчителя.

(Слайд №4)

Богдан Лепкий…Це ім’я з когорти незаслужено забутих». Його твори  довго  були заборонені на Батьківщині. І тільки в часи незалежності України   зазвучали на повний голос.

Довгий час письменник жив за межами України, але й там,  далеко від Батьківщини, як і багато інших його співвітчизників-письменників зберіг любов до рідної землі, до місця, де народився, пам’ять про цілющі джерела народної творчості; плекав рідне слово за тисячі кілометрів  від неньки-України.

Учениця:

Хоч ти багатий і свобідний нині,

За океаном віднайшов  свій край,

Про тих, що там, у рідній Україні,

Не забувай! Не забувай! Не забувай!

Вчитель літератури: багато років тому Богдан Лепкий з цими словами звернувся до людей, які з різних причин покинули рідну домівку й опинилися на чужині. Ці слова поета актуальні й сьогодні.

Сотні тисяч людей, залишаючи рідних і близьких, у пошуках кращої долі їдуть за кордон. Одних туди жене матеріальна скрута, інших — бажання не розтратити своє покликання, а ще інших — прагнення дати дітям те, чого самі не змогли мати. Одні за кілька років повертаються додому, інших вже ніколи не відпустить від себе чужина.

-Чи відомо вам такі слова- терміни як міграція та еміграція?

( Учні відповідають на запитання і пояснюють їх значення, потім вчитель проплнує записати визначення цих слів у словник)

(Слайд №5)

Словникова робота:

міграція - переселення народів у межах однієї країни або з однієї
країни в іншу;
еміграція - переселення зі своєї країни в іншу на постійне місце
проживання, зумовлене соціально-економічними, політичними або
релігійними причинами.

Вчитель літератури: щоб глибше зрозуміти , що ж впливає на процеси еміграції українців, послухаємо істориків, які  досліджували це питання.

Дослідження істориків
 Історик 1.

Протягом XX століття мільйони українців залишили свої домівки в пошуках кращого життя на чужині.Історія знає три етапи еміграції за кордон.

Українці, що емігрували перед першою світовою війною до Нового Світу,
намагалися поліпшити своє матеріальне становище. Більшість прямували до США, де влаштовувались робітниками на шахтах і фабриках, розташованих у великих містах або поблизу них.
Ці емігранти переважно молоді парубки, спочатку планували заробити гроші і повернутися додому. Але з часом життя за кордоном  здавалося більш привабливим, і  вони залишилися. А з приїздом жінок - українців, почалися формуватись сім'ї. Так зростала українська громада у великих містах.
Іншу групу складали ті переселенці, що покидали домівку, сподіваючись зайнятись сільським господарством в чужих краях, де земля була доступною і дешевою. Вони виїжджали цілими  сім'ями, розташовувалися в малозаселених районах Канади, Бразиліїі і США.

Історик 2

Друга хвиля еміграції - це еміграція за кордон у міжвоєнний період. Ця еміграція була значно меншою, виїжджали  в основному до США і Канади. Це були політичні причини. Люди ставали вигнанцями через свої політичні переконання.
Це були офіцери, представники української інтелігенції, прихильники вільної незалежної України.

Історик 3.

Третя хвиля: друга світова війна.  Після закінчення другої світової війни на території Німеччини та Австрії перебувало понад 16 млн. іноземців - в'язнів, робітників, біженців. З них 2,3 млн. – українців - в'язнів, молодь, силою вивезена до Німеччини.  Після припинення воєнних дій до Німеччини з СРСР були направлені репатраційні групи, котрі повинні були переконати радянських громадян повернутися додому. Частина мешканців СРСР повернулась, але багато залишилось. Цю категорії людей назвали «переміщені особи». Протягом 1945 - 1947 років було здійснено переміщення осіб на місця постійного проживання до США, Канади, Австралії, Бельгії, Латинської Америки.

Вчитель літератури

Першим українським емігрантом, який переселився в США у 1865 році був Андрій Гончаренко - чернець Києво-Печерської лаври.

За межами України нині проживає 2,5 млн. українців, з них 75% у Північній та Південній Америці, решта в країнах Європи, Азії, Африки. Багато українців проживає на теренах колишнього Радянського Союзу.

Така доля судилася і Богдану Лепкому — навіки залишився в чужій стороні.

(Слайд №6)

Проблемне запитання.

Вчитель музики: діти, а кого  з відомих музикантів , що емігрували ви знаєте?

Дослідження музикознавців.

(Слайд №7)

Музикознавець 1

Присутність серед емігрантів вже знаних у світі колективів та диригентів пожвавило культурне життя української еміграції. Впродовж У 1946-49 рр. в Німеччині та Австрії діяли такі професійних хори та інструментально-вокальні ансамблі як “Україна” Н. Городовенка, Національний хор В. Божика, Капела бандуристів Г. Китастого, Український оперний ансамбль Б. П’юрка, хори “Ватра” Л. Туркевича, “Думка” М. Струка, “Сурма” О. Плешкевича, Оперний ансамбль В. Сулими та інші, що гідно підтверджували в Європі високий рівень українського хорового виконавства. Професійні та кращі аматорські колективи виконували важливу культурну і просвітницьку функцію в життєдіяльності емігрантського середовища. У подальшому вони в більшості виїхали до інших країн, концертували в США, Англії, Франції тощо.

Музикознавець 2

Діяльність композиторів, які перебували в еміграції у Німеччині та Австрії, де вони творили, викладали, керували музичними осередками. Перед Другою світовою війною на Заході перебували: О. Кошиць, Ф. Якименко, Р. Печеніга-Углицький, М. Гайворонський, Р. Придаткевич, А. Рудницький. Воєнна еміграція значно доповнила цей ряд. Крізь табірне життя Німеччини пройшли Н. Нижанківський, В. Грудин, Г. Китастий, З. Лисько, С. Туркевич-Лукіянович, М. Фоменко, І. Недільський, І. Вовк, Ю. Фіяла, І. Соневицький і багато інших. Через несприятливі умови праці у післявоєнні роки більшість композиторів переїхали до інших країн, де продовжували збагачувати українську музичну культуру. Наводяться нові дані про життя та творчість у різних жанрах композиторів-емігрантів воєнного та повоєнного періодів, їхній внесок до української та світової культури.

Вчитель літератури: чи можна сказати , що зв'язок зі своєї Батьківщиною ці  люди втратили навіки?

(Метод «Мікрофон»)

- Що означає слово «батьківщина» для кожного з вас?
(Учні висловлюють свої думки)
 - Отже, батьківщина — це рідна земля, місто, рідні люди...

Вчитель музики.

Які настрої в  музиці могли  передавати почуття емігрантів ці композитори ?

(Метод «Прес»)

 Аргументуйте свою відповідь.

2. Пояснення нового матеріалу
- Як же Богдан Лепкий опинився за кордоном?

- Яким же був він насправді?

- Як ріс, учився ?

- Коли і як писав свої твори?

- Як любив свій народ, Україну – про це ми дізнаємося на уроці, розглянувши  життя і творчість  Богдана Лепкого та  вірш «Журавлі», написаний далеко від Батьківщини .

Літературознавець 1. (Слайд №8)

Батьківщина Б. Лепкого – Поділля, край благословенний, щедрий, овіяний легендами. Сам поет написав про нього в одному з ранніх своїх віршів  -    „Заспіві”.

Виразне  читання  вірша „Заспів”   

    Літературознавець 2    

     На  Поділлі у  мальовничому  селі  Крегулець, що лежить між містечками Гусятином  і Копичинцями, народився Богдан Лепкий 9 листопада 1872 р. в родині сільського священика Сильвестра Лепкого.

Батько Богдана був людиною освіченою. Він закінчив Львівський університет ( класична філологія і теологія),  виступав з літературними творами під псевдонімом Марко Мурава, брав участь у виданні  часопису „Правда”, підготовці підручників для школи.

Вся родина Лепких була музикальною. Сильвестр Лепкий грав на скрипці, а мати – Домініка Глібовицька чудово співала народні пісні,акомпонуючи собі на гітарі. Її музичність передалася синам – старшому Богдану і молодшому Левкові, який згодом став широковідомим композитором.

Великий вплив на розвиток любові до музики, а саме народної пісні, мала няня малого Богдана – Марія Яницька.

Літературознавець 3

Особливо завдячував поет прищепленню любові до музики тітці Дарії Глібовицькій – піаністці, яка незрівнянно інтерпретувала народні пісні.

Богдан Лепкий згадував: «Як я почув, що тітка грає, то кидав усе й біг до хати, сідав у кутку й слухав, Особливо любив я , як тітка грала Шопена, Шумана або Бетховенові сонати. Я слухав тітчину гру і не міг наслухатися».

   Вчитель музики: уявімо себе на місці малого Богдана, прослухаємо Сонату №14,1 частину.

(Слухання музики)

Аналіз музичного твору.

Яке враження музика, яку ви прослухали, справила на вас?

Визначте кольором свій настрій. Аргументуйте свій вибір, аналізуючи твір.

Які почуття викликає у вас музика?

Який лад, темп, настрій, динаміка музики?

Гра «Музичний експеримент»

Серед поданих музичних інструментів, оберіть  ті, які ви  чули під час прослуховування твору.

(Слайд №9)

Літературознавець 4. 

У родині Лепких панував культ книги, витав дух  любові до історії рідного краю, до обездоленого народу.

Богдан ще малим опанував гру на скрипці, чудово співав, знав безліч народних пісень. Але перевагу віддав малярству, де також проявив неабиякі здібності. Спочатку вчився в талановитого художника Юліана Панкевича, а згодом – у Празькій академії мистецтв. Це був момент, коли юнак опинився  на роздоріжжі і не знав, чому віддати перевагу : літературі чи образотворчому мистецтву.

(Слайд № 10)

Вчитель літератури

Літературний вибірковий   диктант.

Виберіть серед названих характеристик лише ті, що вплинули на розвиток музично – поетичного обдарування Олександра Олеся і  вибір між літературою  чи образотворчим  мистецтвом.

Любов до природи, ніжність натури, патріотизм, ліризм почуттів, енергійність, допитливість, жага до знань,відчуття слова, цікавість до мистецтва, вихованість, музичність, відчуття ритму.

Проблемне запитання

-Чи можливий розвиток природних обдарувань людини  без освіти?

Учитель літератури: пропоную вам викохати дерево творчого росту. На кольрових листочках запишіть слова, які допоможуть людині стати творчою літературною особистістю.прикріпіть ці листочки на дерево.

Строрення  дерева творчого росту

( Учні по черзі зачитують слова і прикріплюють на дерево).

Учитель літератури: переконає нас у правильності наших думок на підтвердження ії правильності і літературознавець

Літературознавець 5

Перші уроки освіти і виховання здобув у батьківському домі. Домашній учитель Дмитро Бахгаловський знайомив Богдана не тільки з основами шкільної науки,  а  й з творами літератури, завдяки чому його учень уже в дитинстві знав багато віршів Т.Шевченка, читав „Марусю” Квітки-Основ’яненка. Коли  Богдана віддали шестилітнім хлопчиком до Бережанської так званої нормальної школи з польською мовою навчання (відразу до другого класу), батьки перебралися з „цивілізованого” Крегульця до глухого Поручина, де, як жартома казали тоді, був кінець світу: далі дороги не було.

Літературознавець 6

(Слайд № 11)

Лепкий вчиться у Бережанській гімназії. Між Бережанами і Поручином проходило життя Богдана-гімназиста. Місто і село формували його характер і світогляд. Від селян він чув багато легенд та переказів про давні часи. В гімназії відвідував український і польський хори. Після закінчення гімназії навчається у Львівському університеті. Далі поступив у Відні  до Академії мистецтв, відвідував лекції у Віденському університеті, став учасником Товариства „Січ”. Зійшовся з видатними діячами на той час Колессою, Новицьким та іншими студентами-українцями.

Учитель літератури: отже, Богдан Лепкий був високоосвіченою  на той час людиною, професором,  викладачем Бережанської гімназії, до якої повернувся в1895 р.

 А з 1899 Лепкий живе і працює у Кракові, потім викладає у Ягеллонському університеті, займається літературною діяльністю.

- А як і коли почав писати свої твори ?

Літературознавець 7

 Лепкий почав писати дуже  рано. Ще в другому класі гімназії під впливом бабусиних оповідей написав поему про русалок, але сховав її під стріху, де вона й пропала. Згодом писав принагідно, на клаптиках паперу, на обкладинках  книжок та зошитів. Писав переважно вірші , оповідання, п’єси, перекладав твори німецьких і польських письменників. Як письменник став відомий в кінці 90-х років. Знайомство з видатними діячами української літератури та культури, зокрема з Миколою Вороним, Чайковським, Колессою глибоко позначилися на його світогляді. Про те  найбільший вплив на нього мав Іван Франко. Перша зустріч з Франком відбулася 1895 р. в с.Жукові в оселі батька Лепкого. Франко кілька днів гостював у них. Він був щирим другом і мудрим порадником Богдана.

Літературознавець  8

З-під пера Лепкого одна за одною виходять збірки поезій

 „Стрічки” ( 1901 р.), „Листки падуть ” (1902 р.), „Осінь” (1902 р.), „На чужині” (1904 р.), „З глибин душі” (1905 р.), „Доля” (1917 р.), збірка оповідань „З села” . Писав новели , займався перекладами.

Учитель літератури

-Як же Б. Лепкий опинився за кордоном?

Літературознавець  9

На початку 1899р. у Кракові в Ягеллонському університеті було відкрито лекторат української мови і літератури і викладати ці предмети запрошено Б. Лепкого. І от восени 1899р. він переїжджає сюди з молодою дружиною Олесею. Та почалася перша світова війна...

Воєнні події застали родину в курортному селищі Яремча на Гуцульщині. Та невдовзі жити стало тут небезпечно: австрійці вишукували “шпигунів” і вішали; російські військові власті, які незабаром прийшли в сусідні села, шукали “мазепинців” і вивозили на схід. Б. Лепкий з родиною поспішно виїхав.  Спершу через Карпати пробрався до Угорщини. Незабаром Б. Лепкий опинився в Німеччині..  В 1917р. поет їде в рідні краї. Через Відень і Львів добирається до Бережан, відвідує Жуків. Всюди руїни, злидні, всюди людське горе. Знову повертається до Вецлара, а згодом (у 1920р.) перебирається до Берліна, де займається літературною працею, стає співробітником видавництва “Українське слово”, видає бібліотеку творів української класики та сучасної літератури.

Після окупації Польщі фашистською Німеччиною становище письменника стало особливо важким: він втратив посаду в Краківському університеті.

Помер письменник 21 липня 1941p., похований у Кракові на Раковецькому цвинтарі. В 1972p. на могилі встановлено барельєф, а його ім'ям названо одну з вулиць міста. На жаль, вулиця тепер перейменована: до замовчування творчості письменника протягом десятиліть додалося стирання пам'яті про нього.

Учитель літератури

 (Слайд № 12)

 Богдан Лепкий  - поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, видавець ... він у кожній з цих галузей вніс вагомий вклад в  історію рідної культури...

Поезія «Журавлі» («Видиш брате мій…») чи не найпопулярніший твір як серед українців, так і серед українців – емігрантів.

Історія написання твору досить буденна. Одного разу, проходячи повз вокзал, письменник Богдан Лепкий побачив великий натовп людей. Це були переселенці, яких доля змусила виїжджати в далекі краї, часто аж за океан, у пошуках кращого життя. Економічні негаразди, нестача землі, політичний та духовний гніт, щедрі обіцянки закордонних емісарів спонукали українців продавати своє майно і їхати світ за очі, шукаючи «земного раю». Багато з них, на жаль, знаходили лише пекло — рабську працю, бідність, приниження або й загибель.

Виразне читання учнями поезії

Учитель літератури  

-Чому саме так Богдан Лепкий назвав свій вірш? Які асоціації у вас викликає назва «Журавлі»?  ( В слові «журавлі» є щось від жури - журби)

Допомогти попрошу дослідників –фольклористів.

(Слайд № 13)

Фольклорист 1

Журавель  названий «Божою птицею» або «птахом Сонця». Журавлині відльоти у вирій особливі. Усім відомий журавлиний ключ або клин. Існує повір’я, що повертаючись з вирію весною, журавлі несуть з собою людські душі, котрі поселяться у немовлят, що народяться весною і влітку. Тому «кру - кру», яким журавлі повідомляють про свій приліт, веселе і щасливе. Отож, коли люди бачать весняний журавлиний ключ, то кажуть, що це  не журавлі, а «веселики» летять та несуть з собою безжурну весну та щасливе літо.

Фольклорист 2

Коли ж журавлі відлітають у вирій, то їхнє «кру - кру» відчутно сумне і дійсно журливе (а тому й журавлине!), бо несуть вони з собою душі покійних і грішних людей,  яких чекають післяжиттєві муки за вчинені прижиттєві гріхи. Тривожити журавлів, що відлітають у вирій, це все рівно, що тривожити душі людей при їх відході до іншого світу.

Учитель літератури  

-Про яких же журавлів сповіщає нам Богдан Лепкий?

- Кого уособлють журавлі у поезії?

 Бесіда за змістом. (Використовуємо малюнок з журавлями на слайді.)

— До кого звертається автор у своєму вірші? Зачитайте рядки з тексту.

— Який народний символ використовує Б. Лепкий у вірші? Що він означає?

— Яку роль відіграють повтори у вірші?

— Розкрийте основну думку твору.

— Чим близька ця поезія сучасним читачам?

Доповнення вчителя.

— «Вірш склався, — згадував потім поет, — немовби сам із себе, без мого відома і праці». Було це пізнього осіннього вечора 1910 року. Письменник повертався з вокзалу , а в імлі нічного неба, відлітаючи, кричали журавлі. Це мимоволі нагадало поету довгі ряди емігрантів, що також «відлітали» в сіру безвість за моря.

Визначення теми та ідеї твору.

(Застосовується метод «Мозкова атака».)

Тема: відліт птахів у вирій — виїзд людей за кордон.

 Ідея: дорога на чужині і для птахів, і для людей важка та небезпечна, не завжди успішна, вдома найкраще.

(Слайд № 14)

Вчитель музики.

Відлітали в далекі краї не лише поети, композитори, але й  музиканти. Доля цієї жінки значно простіша, вона народилась у США в родині відомого українського музиканта, який у роки війни емігрував зі Львова за кордон .

 Я прослухала запис цієї пісні різними виконавцями, але найглибше прониклася виконанням саме Квітки Цісик. Хоча її голос чули 22 міляйярди слухачів,  не почути її міг тільки глухий. Квітка Цісик,- чудова американська співачка українського походження, незабутня виконавиця українських пісень. Вона – дочка українських емігрантів. Квітка Цісик в хорі співала разом з Майклом Джексоном. На жаль, вона вже померла, не доживши 5 днів до свого 45 – річчя, але її пісні живуть з нами. Давайте послухаємо

Звучить пісня «Видиш, брате мій…» у виконанні Квітки Цісик
Вчитель музики.

-         Який настрій у вас викликала ця пісня?

-         Покажіть відповідь кольоровими сигнальними карками.

Вчитель музики.

Здається, й кам’яне серце здригнеться, коли почує цю пісню. Скільки в ній  невимовного болю, бездонного жалю, глибокого відчаю. Пісня вмістила в собі гіркоту життєвих доріг на чужину, коли під ударом жорстокої долі тисячі українців покидали свою землю, тугу і біль за рідним краєм, безнадію ( а, може, й надію, адже  журавлі  повертаються до своїх домівок).

Учитель літератури  

(Слайд № 15)

На музику покладено й багато інших творів Богдана Лепкого. Відомі пісні О. Бобикевича « Зимою», «Цвітуть квіти»,М. Гайворонського Чи ти прийдеш до мене», «Колисав мою колиску».

Вчитель музики.

Час мовити кілька слів і про автора музики Левка Лепкого.І слово я передаю музикознавцям.

Музикознавець  3

Обдарований, як і його старший брат Богдан, сам написав непогані вірші, любив грати на гітарі, співав, умів малювати. Це ж за його ескізами було пошито шапки-«мазепинки», мундири і виготовлено відзнаки українських січових стрільців, прийняті згодом і в УГА.

Пісню від Левка Лепкого почув художній керівник галицького театру Степан Чарнецький. Мандруючи з театром, часто її виконував, і вона швидко поширилася по всій Галичині. Та не емігранти прийняли її першими за свою.

Музикознавець  4

Спалахнула пожежа Першої світової війни, розлилося море сліз і крові. Не один думав: перелечу чи не перелечу я це пекельне море? Пісня набирала нового, не менш трагічного змісту, тому й була такою популярною серед українських січових стрільців, тому й перелітала окопи і ширилась по всій українській землі.

 Після боїв у Карпатах понесли цю пісню з собою полонені кубанські козаки, і вона деякий час поширювалася під назвою «кубанської пісні». Так залетіла вона аж на Зелений Клин.

Музикознавець  5

Трохи інших барв пісня набула, коли в 30-х роках хтось заніс її на Соловецькі острови. «Журавлі», як згадують очевидці, стали вірними супутниками соловецьких в'язнів, яким так і не вдалося перелетіти  Біле море (сталінські кати по-злодійському топили в'язнів у крижаній воді).

Соловецький монастир — чоловічий монастир Російської православної церкви, розташований на Соловецьких островах в Білому морі.

Заснований у 1430-х роках монахами Зосімом і Германом. Тривалий час монастир використовувався як в'язниця. Найжорсткішими були умови утримання на верхніх поверхах Головленківської вежі, де камери мали розмір 1,4 метра завдовжки, 1 метр в завширшки і заввишки.

III. Закріплення нового матеріалу

Творча робота: продовжити висловлювання, розкриваючи зміст твору і задум поета. ( Образне розмірковування  під музику)

— Відлітали у вирій журавлі ...

Вирази для використання.

(Слайд № 16)

Безмірна туга і печаль , вічному пташиному лету не буде кінця, розносилися по світу від того журавлиного плачу, зранене серце щемить, тужить, скочується пекуча сльоза скорботи,туга за матірю – Україною, наша українська гордість, аби більше не повернутись.

Вчитель музики  

(Метод «Продовж речення»)

(Слайд 17)

Продовжіть речення

-Коли я слухав цей музичний твір, то …

 Аналіз художніх засобів пісні «Журавлі».

(Слайд № 18)

Заповнити таблицю

Худ. засоби Вид	Приклад	Роль	Музика	Колір
звертання	брате мій ,товаришу мій	наближають до читача, створюють довірливий тон
епітети	сірим, безконечний, синіх	яскраво характеризують образи, предмети
звуконаслідування,	кру! кру! кру!
повтори	гине, гине	виділяють, звертають увагу на вислів
зменшувально-пестливе слово	крилонька	передає лагідність, співчуття
метафора	гине слід	підкреслює головну думку

Робота в групах

Літературознавці

Назвати 4 поезії та авторів, у яких розкрито тему любові до рідного краю. Фольклористи

 Навести 4 прислів’я чи приказки про любов до рідного краю.

Відповіді: 1) Рідна земля і в жмені мила. 2) У своїй хаті й кутки помагають. 3) За рідною землею і в раю скучно. 4) Вся¬ка пташка своє гніздо знає.

Музикознавець 

Назвати народні пісні, у яких виведено образ птахів.

Історики

Наведіть приклад історичних діячів, описаних у творах літератури, патріотів України.

IV. Підсумок уроку.

Учитель музики

Ця сумовита, скорботно-задумлива пісня лунає скрізь, де тільки живуть у світі українці. Вона перекладена польською, німецькою, англійською, французькою, єврейською і навіть японською мовами.

Її співають хором і сольно, мелодію виконують духові оркестри у найтяжчі хвилини смутку й печалі, коли прощаються навіки з людиною.

Учитель літератури: тепер, через роки і відстані, Богдан Лепкий повернувся в краї своєї молодості у бронзі та граніті, став на постаменті. Його рідні «Журавлі» кличуть «кру-кру» через всю Україну, через його долю.

Рефлексія:

  - Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

-         Чим саме?

-         Який висновок ви зробили для себе?

Учитель музики

Покажіть настрій уроку кольоровими сигнальними картками.

V. Домашнє завдання.

Вивчити поезію напам’ять .

Запропоновані завдання учні обирають самостійно

 Виконайте ілюстрації до поезії.

Зібрати музичну колекцію з музичних творів про відліт журавлів.