А нам би знову...

 А нам би знову тішитись весною,

На світ дивитись поглядом із мрій,

Всміхатись посмішкою лагідно - ясною

І пестити мереживо з надій.

А нам би знову мить зустріть щасливу,

І віру, що у серці оживає,

Стрімку приборкать думку норовливу,

І приголубить час, що спочиває.

А нам би знову день зустріти мирно,

І хід подій осмислити умить.

Тривожніі сни окреслити пунктирно,

І приголубить трепетну блакить.

А нам би знову квітень без ракет,

І теплі дні без обстрілів щоденних,

А в гамі звуків стишений фальцет

У жмутку почуттів натруженно буденних.

А нам би радість знов на вихідні,

Забути про страхи і обгорілі ночі,

В буденних справах бачити життя,

Природи божество і погляди урочі.

Весняне

 В ніжних звуках бджолиного хору,

В пелюстковім мереживі днів

Підбирає весна для декору

Ніжні фарби з цвітіння садів.

Квітень пише поезію в квітах,

Творить музику вітер в степах,

Цвіркуни на незвичних трембітах

Відшліфовують радість в тонах.

А десь там возять "зуби дракона",

І траншеями нівечать степ,

В них сховається вража колона,

Щоб уникнуть смертельних халеп.

А крізь вибухи бомб і снарядів

Чутно пісню вітрів у степу,

І у криках стривожених " Градів"

Дощ змиває їдку куряву.