Диво - світ, шкільні дитинства роки,
На перервах гул і метушня,
З року в рік щораз долання кроків
В світ пригод, де мешкають знання.
Кожен рік - незвідана сторінка
І політ думок у майбуття,
За знання поставлена оцінка
Викликала гарту відчуття.
Рік навчальний - це не завжди свято,
В дні війни - це смуток і печаль,
Бо з розваль зітхають винувато
Класів рани і нестерпний жаль.
Не зустріть однолітків по школі,
Не лунає тут тепер дзвінок,
Руський " мир" понівечив їм долі,
Стерши радість з мирних сторінок.
У душі тепер ятріє рана,
У думках - дитячий щемний біль,
Порожнеча темна й нездоланна,
Роз'їдає рану ніби сіль.
Пройде час.І мир розправить крила,
Лиш не стерти з пам'яті буття,
І розправить світ нові вітрила,
Щоби молодь мала майбуття.