Червоніють знову маки в полі,
З ковилою тихо гомонять,
В їх цвітінні - знівечені долі
Поміж хмар мов янголи летять.
Погляди таємно величаві
З вкрапленнями чорної журби,
Вибухами злякані заграви
Піднялись увись, мов голуби.
Обіймає степ красу яскраву,
Пелюстки спадають поміж трав,
Розсіває час яскраво славу
Там, де воїн мужньо воював.
В чорних вирвах маки червоніють,
Скраплені дощами із небес,
А волошки поглядом синіють
В борозні глибокій від коліс.
Маки червонітимуть щороку,
Вічність розсіватиме зерно,
І цвістиме в пам'яті без строку
Слави незнищенне полотно.
Немає коментарів:
Дописати коментар