Про рідний дім нагадує мені.
Барвиста гладь на білім полотні
Розкаже про мої щасливі дні.
Пейзаж знайомий мама вишивала,
Коли свій смуток в серці тамувала.
Із уст жіночих музика лунала,
А на тканину вправно гладь лягала.
Ось на картині соняшник лапатий,
Нагадує про дім теплом багатий,
Про односельців - трударів і працю їх святу,
Що на ланах зростили ниву золоту.
Тут колоски вівса, пшениці, жита.
Хай юнь зроста в роботі працьовита.
Тож хліб, що мозолясті руки сіють,
Серця жіночі їх плекати вміють.
Є на картині півники і м ята -
Людське життя на кольори строкате.
Образи й біль уміє час прощати,
А біль душі - тертіння лікувати
Висить картина у кімнаті на стіні,
Настане день - віддам її доньці .
Аби вона бабусю пам ятала,
А рідний край, щоб завжди шанувала.
02.03. 2011р.
Немає коментарів:
Дописати коментар