Як ми зустрілись - тихою здавалась,
Магічно й мило завжди посміхалась,
Тоді була для тебе таємницею,
Красивою душевною скарбницею.
А з часом стала річкою бурхливою,
Відвертою,настирною й примхливою,
Я мала власну думку і позицію,
А ти свої показував амбіції.
Спочатку я була лиш забаганкою,
У світі мрій - солодкою приманкою,
А потім стала квіткою - колючкою,
Вимогливою жінкою і злючкою.
Ти все ж шукав вимені своє начало,
А я в цей час дивилась і мовчала,
Вростала в темп, в життєві перешкоди,
І у роки, що нам диктують коди.
А час писав нам власні теореми,
І у " дано" вставляв нові проблеми,
Ти брав реванш, а я допомагала,
Коли від втоми навіть знемагала.
Життя щодня у буднях гартувало,
І вже тебе ніщо не дратувало,
Шумить струмок життєвої криниці,
Збирає час в сузір'я таємниці.
Немає коментарів:
Дописати коментар