Розмиє дощ розгублені сліди,
Одягне хмара хустку пурпурову,
Сховавши мить на відблисках води.
Вечірній час всміхнеться ліхтарями,
Відтінить сяйвом липи і дуби,
І піде осінь мовчки манівцями
Без попереджень в гості до журби.
Скупає місяць погляд темно - сірий
В холодній тиші приспаних октав,
А день осінній мокрий і змарнілий
Останній лист безшумно проводжав
Немає коментарів:
Дописати коментар