Листопад

 Грає вітер осінню сюїту,

Витанцьовує листя пасп'є.

День вдягає пальто з жовтоцвіту

І привіти усім роздає.

Листопад до нестями красивий,

В почуттях - таємниче сумний.

Все частіше буває сльозливий,

В пориваннях ідей неземний.

Його погляд ховається в парку 

Від холодних обіймів пори,

Він шукає красуню - квіткарку

І збирає в букет кольори.

Візьме осінь він ніжно під руку

І у танці легкім закружля,

Десь в пориві чарівного звуку

У обіймах сплакне звіддаля.