Блукає осінь в парку поміж лип,
Печальний погляд затишку шукає,
В цю мить самотній чутно гілля скрип,
Так вітер в гості зиму зазиває.
Вона тримає мокрий жовтий лист,
Очима пестить ніжну хризантему,
Дарує квітам щедро аметист,
І творить час завершену поему.
Сховалась осінь мовчки у дворах,
Вона сумна,змарніла, одинока.
Зими вже чутно кроки у ярах,
Шумлять вітри,бо осінь вже глибока.
Немає коментарів:
Дописати коментар