День вдихає свіжість вечорову,
Відганяє втому і жагу.
Приголубить нічку чорноброву,
Й зникне в травах відшукать снагу.
Вранці прийде з росами рясними,
Побреде на луки і в поля,
А в прощанні з зорями ясними,
Місяцю всміхнеться звіддаля.
Зійде сонце - він у сад загляне,
Пустить бісик вишніі нашвидку.
Полудень із спекою застане -
Знайде прохолоду у ставку.
Вже засмаглий на липневім сонці,
Скосить ниву в полі золоту.
Буде пестить квітку у долонці
І ростити парость молоду.
Літній день - виснажливо - спекотний,
Вмитий потом, скупаний в дощах,
В почуттях здається безтурботний,
Приспаний в солодких дивних снах.
Немає коментарів:
Дописати коментар