Я в гості осінь запросила

 

Я в гості осінь запросила,

Коли рясніли ще сади,

Вона легенько обтрусила 

Засмагу літню на сліди.

Ми з нею сіли біля річки,

Нам вечір в очі заглядав,

Зливались обрію дві стрічки 

У сяйві сонячних заграв.

Сиділа тиша тут навпроти,

Дзвеніла з вітром в унісон,

І все шукала привороти 

Для двох замріяних персон.

Вона збирала фарби з листя,

Шукала ноти поміж трав,

А мастихіном падолиста 

Сюжети вечір підбирав.

Читала осінь вірш на згадку,

Нас час обвітрював крилом,

Під блиск вечірньої лампадки 

Всміхались зорі за вікном.

Я в гості осінь запросила,

Коли рясніли бурштини,

Вона усе заворожила 

Вечірнім блиском сивини.

А потім встала непомітно,

Всміхнулось лагідно й пішла.

Дивився вечір в слід самітно,

З ким осінь прихисток знайшла.