І літа погляди ясні,
Коли проміння ранків з просені,
Щодня всміхаються мені.
Коли обтяжені плодами,
У літній щедрості сади,
А вечір крадеться слідами,
Що залишають холоди.
Коли зажурені діброви,
Збирають літа бурштини,
А модні осені обнови,
Вже приміряють ясени.
Коли поля в стерні заснули,
В чеканні оранки й дощів,
А небеса немов збагнули,
Струснувши сльози між кущів.
Коли намисто із шипшини,
Дарує вересень в ці дні,
Гордяться вродою жоржини
І шепчуть ранкам увісні.
Коли лоскоче погляд промінь
І вітер гладить по руці,
А мить зловила щастя пломінь
І розпалила на щоці.
Коли душа шукає ноти
Для днів обвітрено - жарких,
А час розписує турботи
На травах скошених сухих.
А я люблю початок осені,
І літні нотки у ці дні,
Коли душа у ранках просені,
Дарує посмішку мені.
Немає коментарів:
Дописати коментар