Соком груші, яблуком в саду,
У медах квіткові переливи
В сонячному золоті знайду.
Пахне серпень святом Маковія
Здбою із маком на столі,
Від фруктових запахів хмелію,
Як збирають пахощі джмелі.
Пахне серпень пізніми жнивами,
Ароматом дині й кавуна,
Пригощає сольними піснями
Під вечірні співи цвіркуна.
Пахне серпень теплим щедрими літом ,
Кукурузним смаком на полях,
І таким солодким дивним світом,
На руках від праці в мозолях.
Блукає літо стомлено полями,
В ранковій тиші жде приходу дня,
Щось гомонить про осінь вже з вітрами,
А серпню кличе в яблуках коня
Грайливе літо в червні, як дитина,
У липні в праці стомлено - жарке,
А в серпні розцвіта немов жоржина,
Красиве й пінне, й трішечки терпке.
Говорить літо голосом прибою,
Дзвенить вечірньо в співі цвіркуна,
Шепоче ніжно потайки з травою,
Шумить в степу, мов зірвана струна.
Я з ним присяду вранці біля ганку
І буду слухать звуки чарівні,
Зустрінем разом сонце на світанку,
Що пестить перший промінь на вікні
Перегортаю лист календаря -
Чекає серпень з осінню побачення,
У теплих фарбах літо догоря
І просить в поля жалісно пробачення.
Іде садами і збира дари,
З полів струсив весь блиск і позолоту,
За ним біжать розгублено вітри,
А він дарує айстрам ніжну цноту.
Він кинув погляд в небо крадькома,
А сад вдягнув у вранішню обнову,
На трави сипле роси недарма -
Кує для осені посріблену підкову .
Червоне, в рожевих тонах,
В букетах, у фарбах з привітів,
В солодких омріяних снах.
А щастя кольору сонця:
Яскраве і тепле як день,
Сміється щодня у віконце
І лине у звуках пісень.
А щастя кольору хмари,
Небесноблакитне, ясне.
У нього є рідкісні чари
І світло миттєво - п'янке.
А щастя кольору ранку:
Туманне, вологе й жарке,
Присяде тихенько на ганку
І літо приспить гомінке.
А щастя кольору моря:
Бурхливе й спокійно - легке.
На хвилях пшеничного поля
Вдихає повітря п'янке.
А щастя кольору мрії,
Зі смаком бажань на вустах,
Із поглядом днів на надії,
Крилате і вільне, як птах.
А ти була така красива,
Як крапля ранньої роси,
Як таємнича нічка сива,
Як вітру тихі голоси.
А ти була така тендітна,
Як білосніжний цвіт весни,
Прозоро - світла й непомітна,
Немов таємні дивні сни.
А ти була така бентежна,
Як повінь трепетна й швидка,
Бурхлива й тиха, обережна,
Спокійна й солодко - терпка.
А ти була така чарівна,
Як цей прекрасний дивний світ,
Як степу польова царівна,
Як сонця вранішній привіт.
А ти була ласкава й мила,
Як перший промінь на вікні,
Як парусинові вітрила,
Як подих ранку в сизині.
Тебе такою пам'ятаю,
І вже пройшли десятки літ,
В тобі себе я відчуваю,
Коли дивлюсь на білий світ.
Літо прийдешнє, то тема окрема,
Є літо- повість, а є поема,
Але частіше схоже на квіти,
На нього глянеш, і хочеш радіти.
Літо- ромашка - світле і ніжне,
Раннє як юність, в душі білосніжне,
В ньому романтика, стиль і кохання,
Зустрічі, квіти, любов і зізнання.
Літо - троянда пахуче й чарівне,
Вабить красою і сонячнодивне,
Творить, працює, співає, дбає,
Квітку - царівну в перли вбирає.
Літо- жоржина красиве і пізнє,
Мудре, розсудливе і дивовижне,
Терпке і щедре, невтомне, багате,
З досвідом, вмінням, безмежно строкате.
Квітнуть літала на алеях життєвих,
В променях сонця і зливах миттєвих.
Кожне із літ , вже не віш, а поема,
Радості й успіху днів діадема.
Кожне із літ - то життя і робота,
Діти, батьки, родина й турбота.
Квіти - літа, як про це не сказати,
В гарний букет можна їх поєднати.
Понеділок.Кава.Ранок.
Бутерброд.Салат.Сніданок.
Плаття.Сумка.Двері.Східці.
Час.Зупинка.Інохідці.
Пробка.Нерви.Стрес.Чекання.
Біг.Утома.Мить.Вітання.
Прохідна.Колеги.Друзі.
Кабінет.Робота.Смузі.
Телефон.Дзвінки.Планерка.
Шеф.Партнери.Сік.Цукерка.
Сонце.Спека.День.Утома.
Магазин Метро.Вже вдома