Блукає літо стомлено полями,
В ранковій тиші жде приходу дня,
Щось гомонить про осінь вже з вітрами,
А серпню кличе в яблуках коня
Грайливе літо в червні, як дитина,
У липні в праці стомлено - жарке,
А в серпні розцвіта немов жоржина,
Красиве й пінне, й трішечки терпке.
Говорить літо голосом прибою,
Дзвенить вечірньо в співі цвіркуна,
Шепоче ніжно потайки з травою,
Шумить в степу, мов зірвана струна.
Я з ним присяду вранці біля ганку
І буду слухать звуки чарівні,
Зустрінем разом сонце на світанку,
Що пестить перший промінь на вікні
Немає коментарів:
Дописати коментар