Зима.Мороз.Моргає оком свічка,
Тріщать дрова, даруючи тепло,
Блукає злякана війною темна нічка,
Ховаючись тривожно за стебло.
Згадаю час і мамині турботи,
Чекали свят, коли були малі,
Дивився день в засніжені широти,
А зараз смуток, відчай і жалі.
І видно вирви, згарища, руїни,
Свята принишкли, ніби від образ,
Гримлять бої на сході України,
І пише день сумні уривки фраз.
Зима.Мороз.Чекають люди свята,
Того, що мир в домівки принесе,
Коли війна знесилено й розп'ята,
У безвість гнів смертельний вознесе.
Немає коментарів:
Дописати коментар