Шукала зерна істини розсіяні,
Несла тягар на праведних плечах,
Думки плекала впевнено - омріяні.
Вона зустріла праведних людей,
Таких, хто жив у чесності гартований,
Чекала шанс за брамою дверей,
А він мовчав розгублено - здивований.
Тоді вона сховалась між людей,
Розмови й оповідки тихо слухала,
Почувши сміх у галасі дітей,
З полегкістю неправду швидко здмухала.
Ходила правда з вірою в душі,
Плекаючи надію на очищення,
Брехні зривала горе - спориші,
А час збирав хвилини благовіщення.
Немає коментарів:
Дописати коментар