Серпень шелестить пожовклим листом,
На полях вже сонях достига,
Так натхненно, з працелюбним хистом
На ланах невтомно сновига.
Дині розкотив по щедрім полі,
Кавуни зростив в долонях днів,
І гуляє в захваті на волі,
Щоб зібрать сюжет для тихих снів.
По садах збирає в кошик груші,
Яблука обтрушує з гілля,
І лунають звуки небайдужі,
Так він літо втішно звеселя.
Вже за обрій котиться задуха,
А дощі шукають свіжу мить,
Десь між хмар, мов бродить медовуха,
І в повітрі свіжістю бринить.
Немає коментарів:
Дописати коментар