Я відчуваю подихи весни,
Вони такі невидимо тендітні,
Такі легкі, немов миттєві сни,
Прозоро ніжні й зовсім непомітні.
Он сніг іде, а може то вона
В мою уяву зримо проникає,
Бринить відлиги зірвана струна,
І тихо день між кленами блукає.
І вже тонує стомлено зима,
Свою красу обвітрено - змарнілу,
А макіяж без остраху зніма,
І заплітає косу посивілу.
Чекаю я пробудження і спів,
Немов у гості молодість гукаю
В безмежну далеч приспаних снігів,
А фарби мрій весною розбавляю.
'
Немає коментарів:
Дописати коментар