Сірі дні поміж мокрих парканів
Приховали свій погляд сумний,
А на тлі брудно сніжних барханів,
Ніч сховала свій подив німий
І тоді на калюжу лютневу,
Ранок паморозь кине тонку,
А зима свою тінь кришталеву,
Розфарбує удень на ставку.
Забринить у повітрі весною,
Задзюрчать на снігу ручаї,
І зима граціозно рукою
Зустрічатиме сонячні дні.
Немає коментарів:
Дописати коментар