Я дощ люблю

 Я дощ люблю, він пахне небом 

І прілим листям у саду,

Ріллею мокрою і степом,

І соком груші на меду.

Він пахне осінню й туманом,

І сумом довгих вечорів,

І морозцем, що під парканом 

Блакитним поглядом зацвів.

Я дощ люблю, коли він стука

Мені в зашторене вікно,

Коли на простір ніч сторука 

Розсипле випране рядно.

Він пахне лісом і грибами,

І теплим чаєм на столі,

І жовтня мокрими слідами,

І зойком пилки у селі.

Я дощ люблю, бо він малює 

На склі прозорі вітражі,

А вечір в сутінках сумує 

І мліють сірі міражі.

Я дощ люблю, його сонату

Таку задумливо нічну,

Осінню стильну травіату 

В обіймах темряви і сну.