Блукає осінь в парку між алей,
А вечір сипле листя золотаве,
Покличе музу трепетно Орфей,
Всміхнувшись небу в сутінках лукаво.
Стара сосна в ошатному вбранні
У тишу снів крізь у темінь заглядає,
Про плин часу нагадує мені,
В ту мить,як світ вмовка і засинає.
Ховає листя відчай і красу,
Земля вбирає шелесту відтінки,
І у акордах вічності й часу
Наниже мить, як спогад, намистинки.
Немає коментарів:
Дописати коментар