Розкрило небо парасолю,
Тримає в схованці дощі,
Голубить ранками тополю,
Сховавши погляд у кущі.
Вдягли в цей час осінні хмари
Вбрання посріблено важке,
Крильми окутали бульвари,
Далеке вчора і близьке.
Земля ж чекає подих свіжий,
Дощів вимолюють поля,
А степ обвітрений і сизий,
Благальну оду промовля.
І видно, як усе стомилось
Чекати краплі дощові,
А може їм уже наснились
Замети білі снігові.
Благають луки, ліс прохає
Ковток осінньої води,
А вітер мовчки прокладає
Дощам із золота сліди.
Немає коментарів:
Дописати коментар