Тонує фарби вересень в саду,
Дарує осінь золоті пастелі,
Вбирає ниву в зелень молоду.
Дивився день похмурими очима
Туди, де час обтрушує жалі,
Знизала мить розгублено плечима,
Щосьшепчуть тихо стомлені джмелі.
Стояла тиша сонно на порозі,
Я заварила чай для нас для двох,
Блукало літо десь там при дорозі,
А вітер гнав сухий чортополох.
Вже серпень цілує прощально
Безмежну степів таїну,
І поглядом ніжно й сакрально
Голубить полів сизину.
Він стелить туман біля ставу,
Обтрушує груші в садах,
Фарбує стерню золотаву
Дощем по засохлих слідах.
На вроду розквітлій троянді
Дарує дві краплі сльози,
Розвішує з листя гірлянди
На вранішній сон бірюзи.
Він буде прощатись з горіхом,
Як зникне за обрієм день,
А місяць втішатиме сміхом,
І зорі розсипле з кишень
Як спогад це літо озветься,
На сльоту впаде промінцем,
І довгим ночам посміхнеться
Крізь осені смуток і щем.
Туманом терпким за вікном,
І неба блакитною просинню,
Від спеки - сухим полином.
А кава вже пахне тишею
І сумом далеких плес,
Корзинно - фруктовою ношею,
Дощами з похмурих небес.
А кава вже пахне калиною,
Жоржинами й пінним вином,
Шипшиною й журавлиною,
І свіжістю за вікном.
А кава вже пахне школою,
І печивом на столі,
І айстрами, й матіолою
У літні серпневі дні.
А груша тишком осені чекає,
Лоскоче вітер промінь - тамаду,
А біля річки вересень блукає.
Квітують айстри пишно в квітнику,
Достиглий сонях затишку благає,
Сумують вранці чаплі на ставку,
А осінь в гості листопад гукає.
Тумани впали ранкам на чоло,
У сизій млі купаються світанки,
Відтанцювало літо й відгуло,
І на стерню струснуло забаганки.
На сонці зжовкли вже серпневі дні,
Думки зустрілись потайки з жалями,
Злетіло літо в теплім дивнім сні,
А дні зібрались ввись за журавлями.
Під вуаллю неба дощового
Літній ранок сонно вигляда,
І плодами терену терпкого,
Ніби в очі літу загляда.
Ніч тремтіла від громів і зливи,
Час вхопивсь за блискавки крило,
Під дощем купались спілі сливи
І вмивалось стомлене стебло.
Вже нахмурив серпень густі брови,
Під дощем невесело мовчить,
І сумують в спагадах діброви,
Бо в степу десь осінь гомонить.
Вітер браво змінює акорди,
Вже в гаях не чутно солов'їв.
Тішать серпня древні клавікорди,
Він між хмар свій погляд затаїв.
Сонце вранці привіталось
На пляжі привітно,
Море тишею всміхнулось
Радісно й блакитно.
Наче грім у яснім небі:
- Риба, раки, пиво,
У людей завжди потреба
У їжі на диво.
- Пахлава, криветки, краби,-
Продавці гукають,
Полякалися медузи,
Від крику втікають.
- Молоденька кукурудза,
Є й попкорн фруктовий,
Пиво, мідії, рапани-
Вже й обід готовий.
Гучномовець так кричить,
Що й хвилі стихають,
Пахлава, як мідь блищить,
І зорі зникають.
Місяць виглянув здаля
Реклами злякався,
Бізнес гроші заробля,
Нащо сервіс здався.
Чайки ввечері по пляжу
Збирають об'їдки,
А щасливі торгаші
Чухають борідки.
Соком груші, яблуком в саду,
У медах квіткові переливи
В сонячному золоті знайду.
Пахне серпень святом Маковія
Здбою із маком на столі,
Від фруктових запахів хмелію,
Як збирають пахощі джмелі.
Пахне серпень пізніми жнивами,
Ароматом дині й кавуна,
Пригощає сольними піснями
Під вечірні співи цвіркуна.
Пахне серпень теплим щедрими літом ,
Кукурузним смаком на полях,
І таким солодким дивним світом,
На руках від праці в мозолях.