І не буде більше як колись,
Без сирен, без вибухів, війни,
Щоб дощі потоками лились,
А в буянні терпли полини.
Будуть сльози, спогади, печаль,
Дні страждань, безсоння і жалі,
Тихоплинна моторошна даль,
Ласка сонця й в небі журавлі.
І не буде спогад без війни,
Без полеглих, вбитих, катувань,
Без руїн, днів стертих без вини,
Без жіночих сліз і сподівань.
Будуть поряд вічні вороги,
Буде Буча, Куп'янськ і Ірпінь,
Гіркота душевна без снаги,
Час убитий мирних поколінь.
Буде поле в мінах на роки,
Лісосмуги випалені вщент,
І життя без помаху руки,
Ніби долі злий експеримент.
Немає коментарів:
Дописати коментар