Засинає день в саду на гілці,
Він втомивсь від вибухів ракет,
Літній вечір грає на сопілці,
Ніч малює тиші силует.
Поміж трав сховалася вівсянка,
З цвіркуном нашіптуються вдвох,
Степ для неї - диво - забаганка,
Дні війни - страшний чортополох.
Вітер з трав несе дозрілі зерна
У поля крізь залпів дикий свист,
Огортає тишу чорна скверна,
Блідне в небі місяць - фаталіст.
Засинає день в долонях ночі,
Світ благає спокою й добра,
Небо відкриває зорі - очі,
Час акорди з сумом підбира.
Немає коментарів:
Дописати коментар