Засинає день в долонях ночі

 Засинає день в саду на гілці,

Він втомивсь від вибухів ракет,

Літній вечір грає на сопілці,

Ніч малює тиші силует.

Поміж трав сховаламя вівсянка,

З цвіркуном нашіптуються вдвох,

Степ для неї - диво - забаганка,

Дні війни - страшний чортополох.

Вітер з трав несе дозрілі зерна 

У поля крізь залпів дикий свист,

Огортає тишу чорна скверна,

Блідне в небі місяць - фаталіст.

Засинає день в долонях ночі,

Світ благає спокою й добра,

Небо відкриває зорі - очі,

Час акорди з сумом підбира.