День всміхнувся променем ласкаво,
Крикнувши обвітрене : " Привіт!"
Відтіснив свій погляд зеленаво,
На бузок, що сонячно розквіт.
Пристально заглянув мені в очі,
Променем торкнувся до щоки,
В звуках прошептав слова урочі,
І сховав за обрієм зірки.
Він тюльпани дарував яскраві,
Прикрашав нарцисами букет,
Розсипав кульбаби солодкаві
На галявині ніжний силует.
Він вдивлявся в далечінь квітневу,
Де чорніли спалені сади,
І благав не тишу полудневу,
А про мир і спокій назавжди.
Немає коментарів:
Дописати коментар