Мліє сонце в долонях у ранку,
Час озвучує музику дня,
Сіє травень весни забаганку,
І вимолює мирне життя.
Місяць пензлем відточує вроду
У відтінках поранених днів,
Акварелям дарує свободу,
А дощами змиває свій гнів.
В згадках травень надію плекає
У видіннях тривожних снів,
А у вирвах полів блукає
Біль розсіяних бур'янів.
Бродить вітер в пилюці згарищ,
А десь поряд цвіте бузок,
В небі меркнуть сумні стожари,
Залишаючи світла мазок.
Жовтим поглядом квітнуть кульбаби,
І горить поміж трав маків - цвіт,
Розсипає весна на єдваби
Смуток днів, як рясний буйноцвіт.
Немає коментарів:
Дописати коментар