У той рожевий теплий світ,
Відчути ласку материнську,
І батька вранішнє: " Привіт".
Як часто хочеться зустріти
Чудного діда - чаклуна,
Щоб в світ той двері зміг прокрити,
Де пісня мамина луна.
А ще за стіл у хаті сісти,
І з'їсти знову борщ смачний,
Про час минулий оповісти,
І день згадати голосний.
Зайти у гості до бабусі,
З котом побавитись в садку,
Зірвати перші квіти в лузі,
Букет створивши нашвидку.
А ще кататися на гірці,
На санях мчати рвучко вниз,
Секрет, захований в копілці,
Дістати потім як сюрприз.
Стрибати по калюжах літом,
Дощу радіючи в цю мить,
Веселку бачити над світом,
Ловити промінь, що блищить.
Як часто хочеться в ту казку,
Де нас чекали чудеса,
Де доброта дарує ласку,
Де світ - омріяна краса.
Як часто хочеться в дитинство,
На жаль, немає вороття,
Лиш згадка - трепетне блаженство
Як тихий маятник життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар