На відстані часу

 

У житті ми звикли зволікати,

І чекаєм вигідний момент,

Боїмося час випереджати,

Щоб знайти достойний аргумент.

І для днів стандарти прописали,

Розписали кожен власний крок,

Почуття у темпи заховали,

Й підняли на відстань до зірок.

В поглядах кохання колисали,

Мрії запаковували в час,

В глибині душі вони згасали,

Й озивались жалісно до нас.

Нам здавалось все це буде вічне,

Зустрічі й прощання нальоту,

А душа виношує магічне:

"Час летить безжально в німоту".

Й не важливо на чиї мотиви,

Буде ця мелодія звучать,

Плин часу, немов корпоративи,

В запалі над буднями промчать.

І які б сюрприз не траплялись,

Доля дасть на роздум п'ять хвилин,

Щоб серця навіки поєднались,

І забули ритму часоплин.