Прийшла весна із березнем під руку,
Така чарівна, юна і свята.
Зіпрілий лист в траві ховає муку,
Де ранків сяє ніжна простота.
У погляді і посмішка, і мука,
В долонях квіти, сонце і жалі,
А поміж вирв - досада і розпука,
І сліз гірких небесні кришталі.
Дивлюсь на неї з радістю і смутком,
Летять у небі дрони й журавлі,
Здається це загубленим набутком
В реальності, що лине на крилі.
Береза розпустила віти - коси,
Із кореня пульсує сік життя,
Стоїть бур'ян, де скам'яніли роси,
І чутно куль задушливе виття.
Той сік беріз - ковток замість мікстури,
Нехай лікує опіки душі,
Весняний бренд від етно - субкультури,
На клумбі днів, де всохли спориші.
Вечірні сутінки ховають свої очі
Від тих пожеж, що бачить білий світ,
Палає злість тим полум'ям щоночі,
А попел зла вкриває первоцвіт
Немає коментарів:
Дописати коментар