Блукає тиша холодно між строф,
Всміхаючись зажуреним сонетам,
А час лихий, як жмуток катастроф
Летить у вир стривожений фальцетом.
Співають птахи оду весняну,
Весільні сукні вишні повдягали,
Фарбує квітень далеч чарівну,
А ранки сонно з півнем проспівали.
В промінні дня красується тюльпан,
Нарциси з сонцем шепчуться ласкаво,
Старий горіх - крислатий дідуган
Розправив руки - крила величаво.
Каштан збирає сонячне тепло,
Ошатні свічі квітнуть на блакиті,
Весняні дні - одвічне джерело
Краси і творчості між росами у житі
Немає коментарів:
Дописати коментар