А слова наче сонячний промінь,
Ніби посмішка теплого дня,
То дзвенять, то шепочуть, як повінь,
То співають пташками зрання.
А слова наче хмари з блакиті,
Наче дощ весняний на поля,
То веселі, а то лякливі,
Гомінкі, ніби шум гілля.
А слова, ніби пісня пташина,
Наче відгук епох земний,
Розквітають немов калина,
Наче відгук століть голосний.
А слова наче відгомін дзвонів
Обіймають молитвами світ,
І летять між роки пантеонів
Віднайшовши життя заповіт.
А слова ніби код генетичний,
Наче карта ментальна думок,
Що зв'язок поколінь історичний
Розчищає душі струмок
Немає коментарів:
Дописати коментар