Осінь плаче слізьми на холодну липу,
Та не чутно звуків жалісних від схлипу,
Чутно над полями вибухи сталеві,
Літаків ворожих моторошні реви.
Лісосмуги злякано дивляться за обрій,
Мов шукають захисту в далині хоробрій.
Злякана бабуся молиться за внука,
На душі у неї смуток і розлука.
Поруділо листя від дощів у клена,
Обтрусив дуб листя на землі рамена,
Ніби краплі крові,кетяги калини,
Сліз гаряча злива біля домовини.
Розшумівся вітер, засніжило в полі,
В ранах від пожарищ верби і тополі,
Серце обпікають смуток і печалі,
І сховали погляд невеселі далі.
Немає коментарів:
Дописати коментар