Труситься від холоду верба,
На яскравий колір горобини
Днів осінніх падає журба.
Вітер шепче вигадану казку,
Визирає місяць із- за хмар,
Осінь шле пригадану підказку
Сірим дням із обрисом примар.
Кіт в кутку скрутився і муркоче,
У печі потріскають дрова,
Кидає свій погляд неохоче
Вечорів тривожна синява.
Рев "Шахедів" чує сонне місто,
Ліхтарі від страху аж тремтять,
Розсипає ніч своє намисто
На кущі, що звітом гомонять.
Немає коментарів:
Дописати коментар