субота, 4 червня 2022 р.

В боях весна цвіте і плаче


 В огні весна тремтить квітуча,

Стліває поглядами зла,

Горять міста Ірпінь і Буча,

Чернігів спалено до тла.


Із сумом Харків притаївся,

Ховають Суми біль від ран,

Оріхів вибухами вкрився,

З них кров висмоктує тиран.


Покрились сірим пилом бані,

Хрестів не видно крізь дими,

А вирви стогнуть на кургані,

Як відчай в привидах чуми.


Хрести сховалися від жаху,

Від миру хижої орди,

Церкви здригаються від страху,

Їм кров окроплює сліди.


Для чого ті хрести носити,

Читати злобно Отче наш,

А потім красти і вбивати,

Двохсотий кинувши вантаж.


Їх не спасе Марія - Діва,

Втече, заплакавши чимдуж,

З вікони поглядом сльозлива 

Відправить в пекло сотню душ.


А у степах, де вітер грає,

З небес подивиться Господь,

За зло безжально покарає,

Відкривши простір світловодь.


В боях весна цвіте і плаче,

Від куль вмираючи в степах,

А смерть відспівує тремтячи 

Війною вбитий мертвий жах.




 

Немає коментарів:

Дописати коментар