Шкільне подвір'я ніби оніміло,
Кружляє вітер цвіту пелюстки,
У днях війни немов осиротіло,
Сховавши в класах відчаю пустки.
Травневі дні колись були святкові,
У танці вальсу тішилась весна,
Лунав дзвінок гучний випускникові,
Раділа школа святові сповна.
Несли букети вчителям святкові,
В очах сіяла радісна сльоза,
Злітали мирно мрії світанкові,
І танцювала в небі бірюза.
Гримлять бої.Сумує нині школа,
А в класах ворог прихисток знайшов,
І сум весни розсипався довкола,
На танках " гість" непроханий прийшов.
Вже третій місяць труситься рідненька,
Стоїть понура, тиха і сумна,
Стискає в класах відчай, наче ненька,
І в Бога просить захисту вона.
Були колись тут дні ласкаві й милі,
Ішли на свято діти і батьки,
Стоять цьогоріч школи овдовілі,
А світ насупив брови - пелюстки.
Ще літом тим тут ластівки кружляли,
В травневі дні збираючи хори,
А над полями ранки розквітали,
І розсипались травня кольори.
Стоїть сумна й безлюдна нині школа,
Тривогу й біль сховавши за вікном,
А в бур'яні на клумбі матіола
Ховає цвіт між диким полином.
Немає коментарів:
Дописати коментар