І вже не буде так, як це бувало...

 На кладовищі десь блукає вітер,

А за селом гримлять важкі бої,

Сховався час у хаті на горищі,

Затамувавши зболені жалі.

На обеліски воїнів безстрашних 

Лягли тумани краплями сльози,

А пам'ять днів у подвигах відважних 

Орда спалила в ранках бірюзи. 

Завмерли села в лапах окупанта,

Вже сморід тхне від злобної орди,

Тримає руки з вірою Оранта,

Щоб знищив воїн ворога сліди.

Колись діди , що ворога здолали,

У вічність часу мужньо полягли,

 А душі їх, що  мир благословляли,

Тепер рубцями болю поросли.

І вже не буде так, як це бувало,

В Ірпіні й Бучі спалено мости,

А Маріуполь кров'ю обкупало,

І " руським миром" дикої орди.

Чернігів, Харків, Суми, Гуляйполе 

Сховали біль в руїнах назавжди,

А вирви градів знівечне поле 

Дощем лікує зранені сліди.