Ранковий експромт

 Промінь біга по вікні,

                            й на стіні,

День, неначе сто принад -

                           пишний сад,

Роси вкрили спориші 

                           від душі.

Вітер листям шелестить -

                            не мовчить,

Пісня птахів гомінка,

                          мов ріка.

Сонях дивиться увись - 

                           залюбивсь.

Чутно запах чебрецю 

                           з вітерцю,

На ожині ще роса - 

                          то краса.

Десь комбайни вже гудуть - 

                            в поле йдуть,

А цвіркун притих, мовчить - 

                             ліг і спить.

Час виспівує пісні 

                               голосні,

Він у світ цей закозавсь -

                            обізвавсь.