А небо вже зранку хмуриться,
В задумі з хмарами журиться,
Немов невесело дивиться,
І так до землі низько хилиться.
Сіріє воно сумуючи,
З дощем по парку мандруючи.
У краплях важких розчинилося,
І з сумом на світ подивилося.
Тож небо чомусь засмутилося.
Чи то від спеки втомилося?
А може плаче співаючи,
Дощами сум обмиваючи.
Насупилось небо між хмарами,
Нависло над травами - чарами,
В калюжі дивиться з острахом,
І блідне, і міниться поспіхом.
Немає коментарів:
Дописати коментар