Забудь усе,- за обрієм лунало,-
- Зітри із пам'яті усі гучні слова!
Ласкаве літо оди відспівало,
Й вляглась емоцій буйна курява.
Щасливі дні звучали, мов сонати,
Краса світилась зорями вночі,
Слова злились в осяяні контати,
Й знайшла душа загублені ключі.
І день озвавсь: "Що мушу я забути?"
Гаряча ж ніч плекала почуття,
А час - чаклун примусив все збагнути,
І мить летіла в прірву забуття.
Згадає осінь літні мінуети,
І спав засмаг із плеч спекотних днів,
Красуня крутить дивні піруети
В обіймах листя тихих ясенів.
Немає коментарів:
Дописати коментар