Через відстань безмежно далеку
Я відчула твій дотик руки,
І душа вгамувала ту спеку,
Що в уяві творили думки.
Через відстань близьку й невідому,
Полетіли у безвість слова,
Й об реальність буденно - свідому
Зачепилась душі тятива.
Через відстань у хмарних просторах
Десь блукають німі почуття,
А свідомість в безглуздих докорах
Кличе час до межі забуття.
Немає коментарів:
Дописати коментар