Я вчора з сумом осінь проводжала,
Прощаючись, бажала їй добра,
І літо бабине у згадках обіймала
На схилах Хортиці і пагорбах Дніпра.
За нею буду часто сумувати,
Згадавши запах яблук у саду,
І встану ранком чаєм зігрівати
Холодний день, що ковза по льоду.
Про себе осінь нам ще нагадає,
Коли впаде на сніг калини жар,
Сплакне дощем, що в кетяги вмерзає,
Бо грудень свій листає календар.
На тлі простор красуються дерева,
Срібляться сукні, вкриті кришталем,
А як всміхнеться тиша полуднева,
Краса впаде прозорим мигдалем.
Зима сьогодні холодно віталась,
Вітри ганяла в приспаних дворах,
А осінь тихо й лагідно прощалась,
І непомітно зникла у ярах.
(Світлина з Інтернету)
Немає коментарів:
Дописати коментар