Змиває дощ осінню позолоту
Красу садів і фарби теплих днів.
Зриває вітер стрімко всю пишноту,
І час сплива у барвах півтонів.
Потоки сліз обізвуться журливо,
Тремтячим лист в них буде доживать.
Той плач сумний безжально і тужливо
В вечірній тиші ляже спочивать.
Осінній дощ розпише скло вітражне,
А сірість дня відтінить у калюжі.
Дарує осінь відео колажне,
Дощ розмиває погляди байдужі.
Немає коментарів:
Дописати коментар