Вже не колючі і холодні,
Сніги з одряхлими крильми
Десь зникли нишком у безодні.
Зими бринить гірка сльоза,
Капіж шепоче із струмками,
Очей бездонна бірюза
Шукає втіху між світами.
Немов на пагорби Дніпра
Слова лягають на папері,
А в звуках скрипки і пера
Весни відчутний спів у сквері.
Немає коментарів:
Дописати коментар