Щоб природи сховать капризи,
Вверх злетіли стрімкі вітрила
Й дарували весні сюрпризи.
Затремтіло в руках стихії
Сонне гілля в обіймах ночі,
Сніговії рвучкі й лихії
Оповили думки дівочі.
Так зима у поривах гніву
Дні останні дарує світу,
А в безмір запального співу
Сипле мрії весна із цвіту.
Немає коментарів:
Дописати коментар