Сумує ранок в золоті беріз,
Й не тішать погляд осені коралі,
В обіймах хмар - дощі з потоків сліз.
Летять ключі у небі Сандармоху,
В гіркім "курли"озветься вбитий глас,
Так слід людський в краю чортополоху
Стирав режим з історії від нас.
Тримає ліс цю таїну жахіття,
Й прокляття днів роки несуть печать,
А календар відмолює в століття
Цей гріх тяжкий, що змушував мовчать.
Немає коментарів:
Дописати коментар