Сонату жовтень пише для дощів.
Мовчазно далі ранок огортає,
Струснувши шарм з замріяних кущів.
Потоки сліз сховає він в калюжі,
Красу осінню змиє листопад,
В туманах зникнуть оклики байдужі,
Й обійме вечір вогником лампад.
Осінній смуток в душу заглядає,
Шукає краплю сонця і тепла,
Ревниво спогад в літо повертає,
Хоч ця пора давно вже відцвіла
Немає коментарів:
Дописати коментар