Омріяна подорож

Невже пішло дитинство

В чужі диво - світи,

Й маршрутів не відкрито,

Щоб знов прийти туди.

Півшло без попереджень

У далі голубі,

Й від спогадів солодких

Лиш враження терпкі.

Воно пішло стежками,

Де не ступав ніхто,

Й на швидкості шаленій

Не здоженеш в авто.

В небесних видноколах

В ніч зоряну й ясну

Побачу десь планету

Далеку й голосну.

У снах я знов  почую,

Дзвінок, що на урок

За парти кликав лунко,

Й світ знань був лиш за крок.

Згадаю давніх друзів,

І мудрих вчителів,

Й дитинства дивну казку

Побачу в книзі снів.